02.02.2024

ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ ТА ГРВІ ДЛЯ ДІТЕЙ: ПАМ’ЯТКА

На сучасному етапі розвитку медицини все ще зберігається актуальність питань, пов’язаних із захворюваністю інфекційними захворюваннями, що відносяться до групи ГРВІ або ГРЗ.

На жаль, досить поганим контролем характеризуються гострі респіраторні вірусні інфекції,

число дітей хворих якими, незважаючи на деяке зниження в певні періоди, все ж у загальному значенні кожен рік зростає.

У нашій країні щорічно, приблизно 30 мільйонів чоловік піддаються простудних інфекцій. Слід зазначити, що так само в цей період, поряд з вже існуючими вірусами, виникає близько двох тисяч нових вірусів, що викликають недуги, які відносяться до ГРВІ або ГРЗ.

Як відбувається зараження

Збудниками простудних захворювань виступає різноманітні агенти. Виділяється вірусна і бактеріальна природа респіраторних захворювань, збудники яких представлені стафілококами, стрептококами, кишковою паличкою та ін

У медицині розділяють три види грипу:А, В, С— перший із яких найчастіше приводить до епідемії, а випадки двох інших – поодинокі.

Найбільшому ризику піддаються діти. Для кожної дорослої людини відомо, що віруси в організм здорової людини переважною мірою надходять від хворої особи. Крім зараження простудними захворюваннями при безпосередньому спілкуванні з хворим, за допомогою повітряно-краплинного шляху, можливо заразитися і через предмети побуту, якими користувався хворий.

Таким чином, крім повітряно-крапельного шляху зараження, в педіатрії виділяється ще і контактно-побутовий, який сприяє проникненню вірусних мікроорганізмів в дитячий організм.

Як проявляється ГРВІ у дітей та особливості перебігу

Характерними ознаками гострих респіраторних вірусних інфекцій у немовляти і дитини старшої вікової групи виступає гострий початок, якому притаманне швидке підвищення температури тіла вже протягом декількох годин з початку хвороби.

Для дітей молодшого віку відмінністю виступає більш явний прояв синдрому інтоксикації, який характеризується млявістю, анемією, погіршенням апетиту.

Проявами даного синдрому у дитини більш старшої вікової групи виступають головний біль, зниження активності, блювання і навіть менінгеальні знаки (при важкому перебігу захворювання).

Найбільша активність інфекції в дитячому організмі виражається через прояв катарального синдрому, для якого характерно покашлювання, невелике відділення слизу з носових шляхів, незначна гіперемія слизових оболонок ротової порожнини і глотки, виникнення «зернистості» на стінках глотки.

Крім цього, досить часто під час ГРВІ у дитини виникає ін’єктованість судин склер і неинтенсивное носова кровотеча. У разі сильного жару можливо почастішання серцебиття і поява приглушенности тонів серця.

Грип часто дає ускладнення на органи нижніх дихальних шляхів, тому в цьому випадку виникає ймовірність появи бронхітів, запалення легенів та інших захворювань.

Дізнатися про причини виникнення, симптоми, лікування та профілактики обструктивного бронхіту, ви можете тут: Обструктивний бронхіт у дітей: симптоми і лікування

Стан дитини при даних захворюваннях починає поліпшуватися, як тільки знижується температура тіла, слабшає інтоксикаційний синдром. Триває недугу протягомсеми — десяти днів. Тривалість хвороби знаходиться в залежності від природи збудника.
Найбільш частим наслідком захворювань даної групи виступає тривале збереження проявів асенізаційного синдрому.

Кожен з видів недуг, що належать до ГРВІ, має свої виражені ознаки:

· Парагрип:поступальний розвиток, покашлювання, незначний нежить, невелике підняття температури. З четвертого дня хвороби проявляється інтоксикаційний синдром, ларинготрахеїт або бронхіт.

· Аденовірусний тип:гострий початок, хвилеподібна лихоманка, розвиток лихоманки фарингоконъюнктивального типу, бронхіт.

· Риновирусное ГРВІ:виникнення серозно-слизового відокремлює з носових шляхів, відсутність інтоксикаційних ознак і гарячкових.

· Энтеровирусное ГРВІ:схоже з попереднім, відмітною ознакою є порушення функціонування органів травної системи; розвивається серозний менінгіт, екзантема, герпетична ангіна.

Як проявляється грип у дітей та особливості перебігу

Проникнення вірусу грипу відбувається крізь верхні шляхи дихання. Характерно рідкісна затримка вірусних мікроорганізмів в порожнині носа або рота, часто вони просуваються в епітелій трахей (що і обумовлює виникнення сухого кашлю при недугу).

Мікроорганізми розмножуються в клітинах епітелію, руйнують їх, після чого у великих кількостях просуваються по організму, вражаючи при цьому всі нові клітини. Віруси під час свого функціонування, виділяють токсичні елементи, що роблять вплив на діяльність нервової і серцево-судинної системи.

Найнадійніший спосіб профілактики грипу – поселення на безлюдному острові, вважає дитячий педіатр, доктор Комаровський. Але так як це спосіб не всім доступний, то таким же ефективним по надійності способом є вакцинація проти вірусу грипу.

Крім того, вірусні мікроорганізми надають переважна вплив на імунну систему, сприяючи тим самим активізації освіти флори для розмноження бактерій, стримуваних клітинами і речовинами імунітету.

Грип проходить кілька етапів свого розвитку в організмі дитини. Розглянемо їх:

· Розмноження вірусів у клітинах дихальних шляхів.

· Попадання вірусних мікроорганізмів у кров, провокування розвитку реакцій токсичного і токсико-алергічного характеру (поява підвищеної температури, слабкості, головного болю, висипи тощо).

· Вплив на органи дихальних шляхів, спочатку – трахей, потім – легенів.

· Збільшення ризику виникнення ускладнень бактеріальної природи.

· Зворотний розвиток патологічного процесу.

Грип характеризується гострим початком вже через дванадцять годин– дві доби по проникненню збудника в організм дитини. Найчастіше проявляється різким підвищенням температуридо 38-40 градусів, виникненням сухого кашлю.

Про те, як збити температуру, а так само чого при цьому не слід робити, ви можете дізнатися з нашої статті: Як збити температуру 39 у дитини в домашніх умовах

Дізнатися про те, коли брати і яке жарознижуючий засіб вибрати, ви можете тут: Жарознижуючі засоби при високій температурі у дітей
Гарячкові прояви досить складні тривалістю в межах тижня, що вимагають прийняття препаратів жарознижуючого ефекту. Поряд з цим можлива поява нежитю, кон’юнктивіту, почервоніння горла, фарингіту, тонзиліту або тонзилофарингіту.

Крім вище перерахованих ознак, починає прояв токсичне ураження, яке виражається в:

§ слабкості;

§ нездужанні;

§ головного болю;

§ млявості;

§ м’язового болю;

§ хворобливих відчуттях в органах зору.

Можливо кілька варіантів яких форм перебігу грипу у дитини:

§ без підвищення температури;

§ з відсутністю проявів ураження шляхів дихання;

§ блискавичний розвиток.

Виділяється три ступені тяжкості недуги:

§ легка;

§ середня;

§ важка.

Тривалість хвороби коливається у відповідності з індивідуальними особливостями кожного окремого малюка.

Профілактика ГРВІ та грипу в дитячому саду

Для дитячого садка характерно час проведення в колективі та вчинення всіх дій разом, що і провокує масовий характер захворюваності відвідувачів дитячого садка.

Для зміцнення імунітету дитини в дитячому саду необхідно дотримуватися ряду рекомендацій:

§ Створення гарного настрою і бадьорого духу, удостоверенность в готовності малюка до відвідування закладу.

§ Процедура обробки по приходу з дитячого саду. У якості профілактичних заходів можливо змазування пазух носа оксоліновою маззю, або промивання носоглотки 1% сольовим розчином.

§ Дотримання гігієни. Утримання в чистоті приміщень, де перебувають діти. Періодичне провітрювання кімнат.

§ Загартовування організму і прищеплення інтересу до занять спортом.

§ Систематичне перебування на свіжому повітрі.

§ Забезпечення дитячих садків спортивним інвентарем.

§ Здійснення вітамінізації. Включення в раціон дитячого харчування продуктів з вітаміном с, фруктів.

Про те, як відбувається формування імунітету дитини, ви можете дізнатися з нашої статті: Як підвищити імунітет дитини народними засобами: поради педіатра

Дізнатися про загальні принципи і правила загартовування дитячого організму, ви можете тут: Загартовування дітей дошкільного віку.

Джерело: http://krasnokutsk-dnz2.kh.sch.in.ua/storinka_medsestri/profilaktika_gripu_ta_grvi/

05.12.2023

ОСОБИСТА ГІГІЄНА

ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.

Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру,так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу.

Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло. 
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері.

Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під
час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим. 

Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.
 

Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.
 

Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.
 

Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!

Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях.

Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.
Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини.

Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.

Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.

Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев'язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою.

Джерело: https://khersonsad45.jimdofree.com/%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%81%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8/

01.09.2023

Участь медичної сестри в адаптації нових вихованців

 Адаптація в дитячому садку – це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого колективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:

- рівень психічного і фізичного розвитку;

- загартованість організму;

- сформованість навичок самообслуговування;

- розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.

Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимого у дошкільному закладі, зазвичай нервують дитину та призводять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам медична сестра здійснює медичний супровід крок за кроком.

Крок 1. Надаємо матеріали для інформаційного стенду. 

Оновлюється влітку стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку.

Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медична сестра складає і розміщає на стенді: 

- памятку щодо диспансеризації дитини;

- поради для батьків, діти яких уперше ідуть до дитячого садка;

- інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома.

 Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у ДНЗ. Під час батьківських зборів медична сестра розповідає про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та розпорядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій.

Крок 3. Проводимо настановні індивідуальні бесіди. 

Проводяться індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно – гігієнічних навичок. В цих бесідах з ясовуємо , чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися. Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім ї ( неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, зловживання алкоголем), хто не дотримується певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі. 

Крок 4. Проводимо повторні зустрічі з батьками та прогнозуємо ступінь важкості адаптації. 

Після оформлення медичної карти дитини, коли батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати характер адаптації майбутнього вихованця.

Середній строк адаптації дітей раннього віку – 10-20 днів, хоч може збільшуватися до 2 – 3 місяців. Залежно ві перед умов, які медична сестра вияснила під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації. 

Ступені важкості адаптації дитини до умов дошкільного закладу.Ступінь Тривалість Характеристика

Легкий 10-15 днів Дитина здорова, поведінка швидко нормалізується, фізіологічна адаптація відбувається природно.

Середній 16-30днів Дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень.

Важкий >30днів. Дитина часто і важко хворіє.  

Крок 5. Консультуємо вихователів перед прийняттям дітей до дошкільного закладу. 

Після проведення зустрічей з батьками медична сестра консультує вихователів, де наголошує, щоб вихователь звертав увагу на ознаки нервово – психічний розладів дитини, помітними ознаками є енурез, порушення сну, смоктання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі. 

У ході бесід з вихователями медична сестра приділяє увагу створенню і групах комфортного емоційного мікроклімату. Позитивний настрій у групі значно полегшує адаптацію дитини. Медична сестра нагадує, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати спати дитину, проводити будь – які незвичні для дитини оздоровчі процедури, загартовування. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов’язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять.

Крок 6. Посилено контролюємо стан здоров я нових вихованців. 

Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує лікаря – педіатра про потребу корекції перебігу адаптації. 

Процес адаптації полегшують: 

   - емоційний контакт;

   - тактильний контакт;

   - музичні заняття;

   - музичний супровід упродовж дня;

   - ігри з піском і водою;

   - малювання;

   - казко терапія.

 Крок 7. Беремо участь у корекції перебігу адаптації. 

Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адаптації може виявити проблеми, причиною яких є незначні,Ю на перший погляб. Помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда медичної сестри з батьками ( за необхідності до бесіди залучають і вихователя) може істотно пострияти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщенні на інформаційному стенді, їм передаються копії памяток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, режиму харчування та позитивного мікроклімату в родині.

 Рекомендації для батьків з питань підготовки дітей до дитячого садка

– зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку,

– привчайте малюка до самостійності й доступного його віку самообслуговування;

– розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять, чому ви хочете, щоб вона туди пішла,

– проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило – восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка;

– учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності таїї звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками. Уперше потрапивши до дитячого садка, вони швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересом досліджують нові іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь – яким дорослим; 

– робіть разом з дитиною нескладну ситстему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас;

– пам’ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості і плани; 

– чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вонапобудує стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтесь з іншими батьками та дітьми;

– дорогою у дитячий садок обговоріть з дитиною, що на неї чекає. Дуже важливо, щоб розмови про дитячий садок супроводжувалися лише позитивними емоціями. У Вас має бути спокійний голос і впевнена інтонація.

– ніколи не лякайте дитину дитячим садком. Приблизно за тиждень першого відвідування дитячого садка попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.

 Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання 

– навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання, інакше малюк відчує Ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися;

– ніколи не намагайтеся “вислизнути” непомітно від дитини, якщо хочете, щоб вона Вам довіряла;

– вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його;

– не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку;

– чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо Ви хоч раз піддастетесь дитині, надалі буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.

03.08.2023

Режим харчування дитини вдома

1. Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці. 

2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду. 

3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні. 

4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час. 

5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням. 
6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі. 

7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей. 
8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі. 
9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом. 
10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах. 

Джерело: http://dnz52.rv.ua/index.php/tips-for-a-nurse.html

02.03.2023

Коронавірусне захворювання (COVID-19): що повинні знати батьки? Як захистити вас та ваших дітей.

Що таке «новий» коронавірус?

Новий коронавірус (CoV) – це новий штам коронавірусу..

Захворювання, спричинене новим коронавірусом, вперше було виявлене у Вухані, Китай, та отримало назву коронавірусного захворювання 2019 (COVID-19). «CO» означаєcorona(корона), «VI» –virus(вірус) та «D» –disease(захворювання). Раніше це захворювання називали «новим коронавірусом 2019 року» або 2019-nCoV.

COVID-19 – це новий вірус, пов’язаний із тим же сімейством вірусів, що і гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) та деякі типи звичайної застуди.

Як поширюється COVID-19?

Вірус передається повітряно-крапельним шляхом, зокрема, через кашель і чхання, а також торкання поверхонь, забруднених вірусом. COVID-19 може жити на поверхнях протягом декількох годин, але прості дезінфікуючі засоби можуть його вбити.

Які симптоми коронавірусу?

Симптоми можуть включати підвищення температури, кашель і задишку. У більш важких випадках інфекція може викликати пневмонію або утруднення дихання. У деяких випадках захворювання може бути смертельним.

Ці симптоми схожі на грип або звичайну застуду, які зустрічаються набагато частіше, ніж COVID-19. Ось чому для підтвердження інфікування людини COVID-19 необхідно провести тестування. Важливо пам’ятати, що ключові заходи профілактики однакові: часте миття рук та кашлевий етикет (прикривайте рот та ніс при кашлі чи чханні зігнутим ліктем або серветкою, а потім викидайте серветку у смітник, що закривається кришкою). Також існує вакцина проти грипу – тому дотримуйтесь графікувакцинаціїдля себе та дитини.

Як я можу уникнути ризику зараження?

Ось чотири запобіжні заходи, яких ви та ваша сім’я можете вжити, щоб уникнути зараження:

1. Часто мийте руки, використовуючи мило та воду або спиртовмісні засоби для миття рук

2. Прикривайте рот і ніс при кашлі або чханні суглобом ліктя або серветкою і викидайте серветку у смітник, що закривається кришкою

3. Уникайте тісного контакту з усіма, хто має симптоми застуди або грипу

4. Негайно звертайтеся до лікаря, якщо у вас підвищена температура, кашель або якщо ви відчуваєте, що вам важко дихати.

Чи варто носити медичну маску?

Використовувати медичну маску рекомендується, якщо у вас є такі симптоми, як кашель або чхання, для захисту інших. Якщо у вас немає таких симптомів, не потрібно носити маску.

Якщо ви використовуєте маски, їх необхідно носити та утилізувати належним чином, щоб забезпечити їх ефективність та уникнути підвищеного ризику передачі вірусу.

Самого лише використання масок недостатньо для того, щоб зупинити інфекцію. Окрім носіння маски, слід часто мити руки, прикривати рот під час чхання та кашлю та уникати тісного контакту з будь-ким, хто має симптоми застуди чи грипу (кашель, чхання, лихоманка).

Чи діє COVID-19 на дітей?

Це новий вірус, і ми поки що недостатньо знаємо про те, як він діє на дітей чи вагітних жінок. Ми знаємо, що вірусом можуть заразитися люди будь-якого віку, але поки що зафіксовано небагато випадків інфікування COVID-19 серед дітей. Вірус є летальним у рідкісних випадках, поки що в основному серед людей похилого віку, які раніше мали проблеми зі здоров’ям.

Що робити, якщо у моєї дитини проявляються симптоми COVID-19?

Зверніться до лікаря, але пам’ятайте, що в Північній півкулі нині сезон грипу, і симптоми COVID-19 (такі, як кашель або лихоманка), можуть бути схожими на симптоми грипу або звичайної застуди – захворювань, які трапляються набагато частіше.

Продовжуйте дотримуватися гігієни рук, як-от регулярно мийте руки, кашлевого етикету, дотримуйтесь графікувакцинаціїдля вашої дитини, щоб ваша дитина була захищена від вірусів та бактерій, які викликають інші захворювання.

Як і у випадку з іншими респіраторними інфекціями, такими як грип, якщо у вас або вашої дитини є симптоми, негайно звертайтеся до лікаря і намагайтеся уникати відвідування громадських місць (робоче місце, школа, громадський транспорт), щоб вірус не поширювався на інших.

Що робити, якщо у члена моєї сім’ї проявляються симптоми?

Якщо у вас або у вашої дитини спостерігається підвищення температури, кашель або утруднене дихання, вам слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо ви їздили в регіони, де виявлено випадки інфікування COVID-19, або якщо ви були в тісному контакті з тими, хто приїхав з одного з цих регіонів і має респіраторні симптоми, подумайте про те, щоб повідомити свого лікаря про це заздалегідь.

Чи потрібно не пускати дитину до школи?

Якщо у дитини спостерігаються симптоми, зверніться до свого лікаря та дотримуйтесь його рекомендацій. Як і при інших респіраторних інфекціях, таких як грип, якщо у дитини є симптоми, давайте їй добре відпочити вдома та не водіть її у громадські місця, щоб запобігти поширенню вірусу серед інших людей.

Якщо ваша дитина не симптомів, таких як лихоманка або кашель, і якщо органи влади у сфері охорони здоров’я або інші відповідні офіційні служби не видали наказів чи роз’яснень щодо закриття школи вашої дитини, дитині краще продовжувати ходити до школи.

Замість того, щоб не пускати дітей до школи, привчайте їх до миття рук та кашлевого етикету в школі та інших громадських місцях. Наприклад: часто мити руки (див. нижче), прикривати рот і ніс під час кашлю чи чханні згином ліктя або серветкою, а потім викидати серветку в смітник, що закривається кришкою, а також не торкатися очей, рота чи носа, якщо діти не мили руки.

Як найкращим чином мити руки?

Крок 1: Намочіть руки проточною водою

Крок 2: Нанесіть достатньо мила на мокрі руки

Крок 3: Протріть всі поверхні рук, включаючи тильну сторону рук, між пальцями та під нігтями – принаймні 20 секунд.

Крок 4: Ретельно промийте руки проточною водою

Крок 5: Висушіть руки чистою тканиною або рушником одноразового використання.

Мийте руки часто, особливо перед їжею; після прочищення носа, кашлю або чхання; та після туалету.

Якщо мило та вода недоступні, використовуйте дезінфікуючий засіб, що містить щонайменше 60% спирту. Якщо руки помітно забруднені, обов’язково мийте їх з милом.

Як захистити сім’ю під час поїздок

Плануючи поїздку за кордон, ознайомитися з пам'яткою для виїжджаючих за кордон для своєї країни призначення щодо будь-яких обмежень на в'їзд, карантинних вимог при в'їзді або інших актуальних рекомендацій для тих, хто подорожує.

Щоб не потрапити в карантин і не отримати відмову в повторному в'їзді у вашу рідну країну, також рекомендується ознайомитися з інформацією про COVID-19 на веб-сайтіМіжнародної асоціації повітряного транспорту, яка включає в себе перелік країн і обмежувальних заходів, і постійно оновлює інформацію.

Під час поїздки всі мають часто мити руки або використовувати спиртовмісні антисептичні засоби із вмістом спирту не менше 60%, прикривати рот і ніс згином ліктя або паперовою серветкою при кашлі або чханні і негайно викидати використану серветку, уникати тісного контакту з будь-ким, хто кашляє або чхає. Крім того, батькам рекомендується завжди мати при собі антисептичний засіб для рук, упаковку одноразових паперових хустинок і дезінфікуючі серветки.

Додаткові рекомендації включають в себе наступне: одноразово очистіть своє сидіння, підлокітники, сенсорний екран і т.д. за допомогою дезінфекційної серветки в літаку або іншому транспорті. Скористайтеся також дезінфікуючими серветками для очищення основних поверхонь, дверних ручок, пультів дистанційного керування і т.д. в готелі або іншому приміщенні, в якому проживаєте ви з дітьми. Не забудьте помити після цього руки.

Будьте здорові!

Джерело:http://budy-dnz.edu.kh.ua/metodichna_storinka/poradi_medichnoi_sestri/

04.02.2023

ЯК УБЕРЕГТИ СЕБЕ ТА ДИТИНУ

ВІД ЗАХВОРЮВАННЯ НА САЛЬМОНЕЛЬОЗ

Сальмонельоз – гостре інфекційне кишкове захворювання, яке виникає при споживанні продуктів, заражених мікроорганізмами з роду сальмонела (названий на честь американського вченого Д.Сальмона). Воно зустрічається в усіх країнах світу як у вигляді групових епідемічних спалахів (коли одночасно хворіє велика кількість людей), так і у формі поодиноких випадків.

            Особливе епідеміологічне значення має здатність сальмонел не тільки досить стійко зберігатися, а й розмножуватися в продуктах харчування. Найбільш інтенсивно сальмонели розмножуються при температурі 37 градусів. В м’ясних, молочних продуктах, холодці, бульйоні окремі сальмонели розмножуються в умовах кімнатної температури. В процесі кулінарної обробки сальмонели гинуть при 60 градусах через годину, при 70 градусах – через 5-10 хвилин, при 80 градусах – через 2-3 хвилини, при кип’ятінні – миттєво.

            Джерелом інфекції є різні тварини: рогата худоба, свині, вівці, коні, собаки, коти, гризуни (щурі, миші), птиця особливо водоплавна (качки, гуси). Можливе також зараження від людини – носія сальмонел.

            Найчастіше сальмонельоз у людей виникає в результаті споживання зараженого м’яса і м’ясних продуктів, при цьому велике значення мають способи кулінарної обробки м’яса. Небезпеку становлять м’ясні вироби з фаршу, ліверні ковбаси, холодець, паштет.

            Захворювання на сальмонельоз можуть бути пов’язані із споживанням інфікованого молока, м’яса птиці, яєць та виготовлених з них виробів. Джерелом зараження може бути риба та страви з неї. Відомі випадки захворювання після вживання риби гарячого коптіння, оселедців пряного посолу, смаженої риби, виробів з рибного фаршу. Найбільш часто харчові сальмонельози, як і інші кишкові інфекції спостерігаються в літні місяці.

            Інкубаційний період – час від потрапляння в організм людини збудників до появи ознак захворювання – від 2 годин до 3 діб (частіше 6-18 годин). Чим інтенсивніше накопичення сальмонел в продукті, тим коротший інкубаційний період. Захворювання звичайно починається гостро, з’являються головний біль, слабкість, втрата апетиту, біль в суглобах, деколи хворого морозить. Ці явища нерідко вважають простудою і тому намагаються лікуватися домашніми засобами. Зразу за цим приєднується біль у животі, нудота, блювання, понос. Хвороба триває 3-7 днів.

Для попередження сальмонельозів у нашій країні постійно здійснюється комплекс ветеринарно-санітарних, медико-санітарних та протиепідемічних заходів. Відповідно до законодавства, м’ясо, в якому при лабораторному дослідженні виявлені сальмонели, підлягає знешкодженню.

03.01.2023

РУХОВА АКТИВНІСТЬ - ОСНОВА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДИТИНИ

У наш час кожній людині відомо, що фізкультура і спорт ко­рисні для здоров'я. Що ж стосується ролі руху для фізичного та психічного розвитку дитини, то про це наголошується майже в усіх книгах про виховання дітей.

Дійсно, неможливо уявити здорову дитину малорухливою. Установлено, що кожен руховий акт здійснюється в просторі і часі, тому дитина, яка активно рухається, отримує можливість набути за певну одиницю часу більшого об'єму інформації, що, як наслідок, сприяє прискореному формуванню її психіки. Фахів­цями доведена також взаємозалежність рухової активності і роз­витку мовлення. Рухова активність збільшує словниковий запас дитячого мовлення, сприяє більш осмисленому розумінню слів, формуванню понять, що покращує психічний розвиток дитини.

Таким чином, можна виділити наступні основні моменти у впливі рухової активності на організм дитини. Це створення енергетичної основи для росту і розвитку та сприятлива сти­мулююча дія на формування психічних функцій. Такі положен­ня в сукупності забезпечують і оздоровчий ефект фізичних вправ.

Фізичний розвиток дитини проявляється в таких основних властивостях, як сила, швидкість, спритність, гнучкість, витри­валість. Кожна із цих властивостей сприяє і зміцненню здоров'я.

Суттєвий позитивний вплив на підвищення витривалості, на­приклад, мають фізичні навантаження у вигляді повільного бігу та стрибків. Але чи доцільно рекомендувати біг малюкам серед­нього дошкільного віку? Стверджувальна відповідь на це запи­тання не залишає сумнівів. Нині доведені як доцільність, так і оз­доровча ефективність використання спочатку елементів, а потім і повноцінних, але не дуже тривалих комплексів бігових наванта­жень у повільному темпі (швидкість до 7—8 км на годину).

Починати такі вправи можна вже на третьому році життя, чергуючи їх з ходьбою, стрибками, дихальною гімнастикою та підкиданням дрібних предметів. Дистанція перших пробіжок повинна перевищувати 40—50 метрів. Звичайно, проводити такі заняття краще в ігровій формі. Важливо підкреслити, що найбіль­ший оздоровчий ефект дають сюжетні ігри з тривалими біговими навантаженнями. Наприклад, хтось із дорослих зображує коня, мотоцикл, катер тощо.

Важко переоцінити значення для здоров'я дітей таких ігор, як всім відомий «Квач», «Гілка», класики, «Мотузочка». Багато ці­кавих рухливих ігор проводяться з м'ячем, скакалкою та іншими предметами.

Важливо, щоб в іграх малюків брали участь дорослі, здатні ство­рити навколо себе атмосферу радості. У цих заняттях навантажен­ня збільшується поступово, але не шляхом подовження дистанції, яку пробігає дошкільник, а шляхом повторення її 2—3 рази під час одного заняття. На 4—5 роках життя можна перейти до більш тривалих пробіжок, спочатку до 80—100, а потім до 150—200 м.

Якщо батьки зацікавлені у зміцненні здоров'я дитини, варто додатково вводити в режим дня біг. Коли це можна робити? На­самперед після повернення з дитячого садка дитині обов'язково треба дати можливість побігати і пострибати. Непогано, якщо це буде проходити у формі веселої гри чи жартівливого змагання з мамою або татом. Циклічні вправи потрібно обов'язково вклю­чати в комплекс ранкової зарядки (з 5-го року життя малюка), яку краще проводити на свіжому повітрі знову-таки разом із батьками.

Зарядка має закінчуватися водними процедурами.

Позитивну оздоровчу дію мають і інші циклічні вправи, на­самперед лижні прогулянки. У таких фізичних навантаженнях бере участь велика кількість м'язів.

На відміну від бігу рухові на лижах дітей треба навчати. Не­обхідно дібрати лижі і палки відповідно до росту дитини. Для ма­лят у віці 3—4 роки довжина лиж може перевищувати їх зріст на 5—7 см. Лижні палки мають бути трохи нижчими від плеч. Чере­вики для лиж потрібно добирати так, щоб можна було без зусиль їх взути на 1—2 товстих шерстяних шкарпетки. Потім необхідно показати дитині, як носять лижі, одягають їх на ноги і прибира­ють на місце. Перші заняття на снігу проводяться без палок і по­чинаються з навчання падіння на бік з розведенням рук у сторо­ни. Не можна допускати спроб сісти на лижі, тому що це може призвести до травми.

Перші вправи — це ходіння по прямій з поступовим засвоєн­ням ковзного кроку, коли лижі не відриваються від лижні. Потім діти мають навчитися буксировці на лижах (малюк тримається за палки, які тягне дорослий), розвороту на місці та, нарешті, подоланню підйомів «драбинкою» та «ялинкою».

Можна навчити дитину гальмуванню «плугом», коли кінці лиж розсунуті, а носки лиж та коліна зводяться ближче одне до одного і лижі ставляться на внутрішні ребра.

Слід пам'ятати, що лижне тренування для середніх дошкіль­нят проводиться при гарній, теплій погоді і не повинне перевищувати 30 хвилин. Одяг не повинен заважати рухам дітей і пе­регрівати їх.

Наступним видом корисних навантажень, що мають суттєву оздоровчу та загальнорозвивальну дію, є плавання. Цей вид споро­ту має ту перевагу, що ним можна займатися в будь-якому віці.

Плавальні навантаження зміцнюють м'язи серця, покращують кровообіг; плавання також є ефективним засобом профілактики, і навіть лікування порушень осанки і сутулості. Установлено та­кож, що плавання має позитивний вплив на процес росту дітей.

При навчанні дитини плавання насамперед потрібно подбати про її безпеку на воді. Для цього використовують басейни глиби­ною від 50 до 90 см. Кращий басейн — відкритий з підігрівом во­ди. Усі вправи проводяться на мілкому місці і тільки в бік берега. Не можна залишати дитину біля води без нагляду ані на хвили­ну. Краща температура води під час занять в басейні — близько 27 градусів.

Тривалість занять визначається поведінкою дитини: Як тільки з'являється легкий озноб, послаблюється увага, потрібно одразу зробити перерву, тіло малюка розтерти рушником і вдягти на ньо­го теплий одяг. Зазвичай перші заняття не повинні перевищувати 7—8 хвилин, поступово їх можна подовжити до 15—20 хвилин.

Навчання плавання складається з кількох етапів. Спочатку корисно провести вправи, що імітують деякі плавальні рухи на суші. Завданням наступного етапу є освоєння дитиною води і навчання рухам у ній (ковзання, пірнання, дихання у воді, пересування тощо).

Вид циклічних вправ, який мають освоїти діти середнього дошкільного віку,— це їзда на велосипеді. Малятам 3-4 років рекомендується пересування на триколісному велосипеді.

Процес приносить дітям неабияке задоволення, а також зміцнює м'язи кінцівок, розвиває фізичні якості — силу, спритність, тривалість. Діти-велосипедисти стають більш сміливими та наполегливими і отримують безліч позитивних емоцій завдяки своєму триколісному другу.

Отже, заняття спортом з дітьми можуть бути дуже різноманітними, головне — їх послідовність, систематичність та вірна організація.

Коли та як відвести час для фізкультурних занять з малюками? Що стосується робочих днів, то кілька хвилин на ранкову зарядку і півгодини на вечірні ігри з дитиною може без зусиль знайти навіть найбільш зайнятий батько. Потрібно тільки мати бажання для цього. У вихідні дні і особливо під час ефективним оздоровчим засобом може і повинен стати туризм фізичні тренування на лоні природи.

Джерело: http://teremok-dutsadok.blogspot.com/p/blog-page_29.html

                                        05.12.2022

Перевіряємо дітей на педикульоз

Профілактика педикульозу вкрай важлива, адже ураженим може бути кожний незалежно від соціального становища та віку. Ураження педикульозом відбувається під час:

безпосереднього контакту із завошивленими особами, зде­більшого — з волоссям ураженого;

користування спільними речами — одягом, білизною, го­ловними уборами, гребінцями, щітками для волосся тощо.

З ураженої особи воші можуть переповзати на підлогу та інші предмети, де зберігають свою життєздатність протягом двох діб. Тому дитина може інфікуватися педикульозом і в громадському транспор­ті, і в магазині, і в місцях навчання чи відпочинку.

До розмноження вошей призводять:

- недотримання правил особистої гігієни;

- велика скупченість людей;

- міграція населення.

Педикульоз не є сезонним захворюванням, ураження вошами може відбуватися будь-якої пори року.

Що треба знати про педикульоз?

Педикульоз — паразитарне захворювання шкіри та волосся. На­зва захворювання походить від латинської назви комахи-збудника. На дитині може паразитувати волосяна, платтяна та лобкова воші або деякі з них одночасно. Відповідно до цього розрізняють чоти­ри види педикульозу:

-волосяний;

-одежний;

-лобковий;

-змішаний.

Як виявити педикульоз?

Ураження педикульозом відбувається: під час розчісування ді­лянки шкіри, яка свербить від укусів вошей, їхні екскременти потра­пляють у рану. Далі збудники інфекційних захворювань через кров проникають в організм дитини, інфікуючи її.

Симптоми ураження педикульозом:

- свербіж в місці укусу, який виникає внаслідок подразнення секретом, що виділяють воші під час кровосмоктання;

- алергічні прояви, спричинені загрубінням шкіри від масо­вих укусів і дії слини воші на шкіру;

- пігментація шкіри внаслідок тканинних крововиливів і за­пального процесу, спричиненого дією слини воші;

- розчіси на тілі, що призводять до виникнення вторинних шкірних захворювань — запалення шкіри, екземи.

Як запобігти педикульозу?

Найліпша профілактика педикульозу — запобігання появи вошей. Для цього необхідно суворо дотримуватися правил особистої гігієни:

- регулярно митися не рідше одного разу на 7-10 днів;

- змінювати натільну та постільну білизни в ці самі строки або після забруднення з подальшим пранням;

- регулярно стригтися і щоденно розчісувати волосся;

- систематично чистити верхній одяг;

- регулярно прибирати приміщення;

- утримувати в чистоті предмети побуту та меблі.

Батьки мають з раннього дитинства формувати у своїх дітей навички особистої гігієни. Крім того слід щоденно оглядати волос­ся та одяг дітей після повернення додому.

Якщо, незважаючи на заходи особистої гігієни, воші та гниди все ж з'явилися, їх необхідно знищити не лише на волоссі, а й на одя­зі, постільній білизні, особистих речах та в усіх приміщеннях, де пе­ребував уражений педикульозом.

Як позбутися педикульозу?

Для боротьби з педикульозом застосовують хімічний, механіч­ний та фізичний методи боротьби.

Якщо у дитини виявлено воші в будь-якій стадії розвитку, вона може пройти обробку в місцевому відділенні дезінфектології Державної санітарно-епідеміологічної служби України, де застосовують різні способи знищення вошей і їх­ніх яєць відповідно до стану ураженого. За наявності довідки від медичного працівника дошкільного навчального закладу обробку уражених дітей проводять безкоштовно.

Дезінсекційні заходи (знищення вошей) можна провести й са­мостійно. Варто зауважити, що під час придбання в аптеці проти-педикульозних препаратів необхідно звертати увагу на вимоги ін­струкцій з їх застосування щодо виду педикульозу, віку ураженого тощо.

Під час обробки волосся і наступного їх промивання водою слід уникати потрапляння препарату в очі, рот і ніс.

Після використання протипедикульозних препаратів біль­шість яєць стають нежиттєздатними, проте деякі з них залишаються живими. Тому важливо провести їх повне знищення — видалити ме­ханічно живі яйця і воші та ті, що загинули. Для полегшення вида­лення вошей з волосся необхідно:

- змочити волосся розчином води та 5-10% столового оцту;

- зав'язати поліетиленовою хусткою і рушником;

- витримати ЗО хвилин;

- промити волосся проточною водою;

- вичесати густим гребенем загиблих вошей та їхні яйця.

Для дітей молодше п'яти років або тих, у кого є алергічні захворювання, використання протипедикульозних препаратів не рекомендовано. Для видалення в них вошей застосовують лише механічний метод:

- миття тіла;

- вичісування вошей густим гребенем;

- стрижка та гоління.

Після вичісування або стрижки волосся збирають на папір і спалюють.

Зважаючи на те що волосяні воші можуть паразитувати не лише на волосяній частині голови, а й на інших частинах тіла, необ­хідно провести повне миття тіла, бажано з використанням миючих засобів, що мають протипедикульозні властивості.

Джерело:http://budy-dnz.edu.kh.ua/metodichna_storinka/poradi_medichnoi_sestri/