Раніше люди взаємодіяли в кількох середовищах: земля, вода, повітря. З появою інтернету з’явився ще один вимір – кіберпростір. Ідеться про мережу взаємопов’язаних між собою пристроїв. Загалом безпека – це стан захищеності від зовнішніх і внутрішніх загроз. А безпека в кіберпросторі – ваша особиста захищеність та безпека ваших пристроїв.
Так тлумачить це поняття фахівець із кібербезпеки Олексій Барановський, який працює в ІТ-компанії Intellias.
Журналістка “Нової української школи” поговорила з Олексієм про те, які ризики існують для дітей в інтернеті, яких правил варто дотримуватися в кіберпросторі та про що саме варто говорити з дітьми з цієї теми і з якого віку.
“Нині відключений від мережі пристрій – це ніщо, він не має сенсу. Цінність з’являється, коли він стає частиною загальної великої мережі девайсів / гаджетів із доступом до різноманітних сервісів. Усі вони спрямовані на покращення нашого життя чи задоволення певних потреб. Йдеться про мережу інтернет”, – починає Олексій.
Він пояснює: якщо з реальним життям ми взаємодіємо безпосередньо – за допомогою пʼяти чуттів, то в нового виміру є особливості – ми взаємодіємо з ним через посередника. Наприклад, цю розмову ми вели через посередника – телефон. Звідси виникає хибне відчуття захищеності.
Найбільша проблема кіберпростору така: у пересічних громадян є відчуття, що у випадку загрози вони можуть просто розв’язувати цю проблему, вимкнувши цей-таки телефон чи комп’ютер. Утім, ця думка – хибна. Тож ми маємо розуміти правила поведінки в кіберпросторі та навчитися з цим жити.
“Насправді ми маємо перенести до кіберпростору ті самі правила, якими користуємося в житті. Наприклад, мити руки, не спілкуватися з незнайомими людьми, “не тицяти каку”, прибирати за собою, бути ввічливими, перевіряти перед тим, як купувати тощо”, – пояснює фахівець.
Єдина різниця між цими правилами у звичайному житті та кіберпросторі полягає в тому, що доступність вас як об’єкта збільшилася. Тобто, з одного боку, утворився новий цікавий простір, а з іншого – попри оманливе відчуття безпеки, ви стали доступними для всіх.
“Коли ви купуєте дитині телефон, уявіть, що вона поринає в цей уявний простір, а там – цукерки перемішані з брудом, безліч поганців та вірусів. І це все треба вміти фільтрувати. Сучасна людина має значно більше викликів у кіберсвіті. Зокрема, в інтернеті діти можуть піддаватися трьом найголовнішим загрозам: шахрайству, вимаганню та цькуванню“.
Олексій радить починати говорити з дітьми про кібербезпеку одразу, коли ви даєте їм користуватися телефоном чи комп’ютером. У когось це може бути в 3 роки, у когось – у 7. Однак треба врахувати, що дитина, яка не має гаджета, може контактувати з тими, у кого він є. І тоді про це також треба говорити.
“Залежно від віку, ми можемо розповідати дітям, які ризики є й чому вони саме такі. Кожен етап розповіді відповідатиме етапу розуміння дитини. Наприклад, коли дитина розуміє цінність грошей, можна говорити про інтернет-банкінг і чому треба ставити надійний пароль. Коли дитина розумітиме цінність приватної інформації, можна говорити з нею про це”, – радить Олексій.
Як учителі, так і батьки можуть обговорити з дітьми такі правила в кіберпросторі:
“Це про культуру виключення. Лише вихованням і прикладом треба показати дитині, що це не міститиме для неї жодної цінності. “Ми тобі не забороняємо, а радимо””, – пояснює Олексій.
У деяких школах викладають предмети – кібербезпеку чи кібергігієну, і це – метод достукатися одразу до багатьох дітей. Також цю тему можна інтегрувати в інші предмети, як-от безпека життєдіяльності, окремі факультативи чи курси.
Основою цих правил є довіра дитини до дорослого. Якщо дорослі не вибудували довірливі взаємини з дитиною, усе це не матиме сенсу.
“Треба розуміти, що кіберсвіт пришвидшив певні процеси. Раніше, навіть якщо дитина не довіряла батькам, не було таких ризиків, варіантів, небезпек. Тому питання довіри зараз стає значно важливішим, ніж раніше”, – говорить Олексій.
Також роль грає приклад дорослих. Якщо батьки показуватимуть приклад, які паролі ставити, як бути захищеними, чому не можна натискати на ті чи інші посилання, дитина братиме з них приклад.
Ще одна важлива річ у взаєминах у темі кіберпростору – дорослі мають визнавати свої помилки та пояснювати все на реальних прикладах. Можна обговорювати цю тему з дитиною, застосовуючи власні приклади.
“Наприклад, визнавати, що я перейшов за якимось посиланням, мій браузер зламали й кожне наступне натискання вело мене на заборонений контент.
Або так – людина натиснула на неперевірене посилання, й у неї вкрали гроші. Або під час війни дітей використовують як навідників чи людей, які ставлять мітки.
Наприклад, нам у школі в 90-х роках розповідали про “Біле братерство” – це релігійна секта, у яку набирали людей, зокрема дітей. Саме так учителька нас попереджувала. Тобто попереджений – озброєний”, – говорить Олексій.
До того ж дитина має переживати будь-яку тему через те, що для неї має цінність. Наприклад, якщо це маленька дитина – через історію з улюбленою іграшкою.
Соцмережі та месенджери мають вікові обмеження, які батьки часто ігнорують. Наприклад, до 13 років діти мали б дивитися YouTube Kids, у Telegram можна реєструватися з 16 років, у Viber – з 13 тощо.
“Ігнорувати запобіжники й думати, як убезпечити дитину від кіберпростору, – це наче думати, як вберегти дитину від алкоголізму, якщо батьки самі їй наливають. Буває, штучний інтелект моніторить активність, підозрює, що дитині менше дозволеного віку і блокує її обліковий запис. Однак я вважаю, якщо батьки не можуть опікуватися дитиною, це має робити суспільство. Можна жалітися на такий обліковий запис. Якщо ви побачите дитину, яка п’є горілку надворі, ви ж зробите їй зауваження чи захочете поспілкуватися з її батьками”, – говорить Олексій.
Також він розповідає про програми так званого батьківського контролю чи інші додатки, у яких батьки бачать активність дитини в інтернеті. Однак це, знову ж таки, діє лише на основі довіри.
“Батьківський контроль працюватиме, якщо дитина це сприйме та їй пояснять, чому це саме так і чому це треба. Адже діти можуть вигадати мільйон методів, як обійти батьківський контроль. Треба донести дитині важливість. Мовляв, дивись, ми не хочемо тебе обмежити – ми хочемо тебе попередити й убезпечити”, – говорить фахівець.
У пригоді стануть:
Ідеться про підозрілі посилання та пристрої, як вигадати надійний пароль, чому його варто тримати в секреті, навіщо потрібна двофакторна автентифікація, які месенджери безпечні, як працює шифрування даних, чому потрібно встановити антивірус, навіщо робити резервні копії, що таке мобільна безпека та як із нею бути тощо.
Цей курс допоможе відрізнити правду від фейків, розкаже, з ким спілкуватися в інтернеті безпечно, а хто – насправді кіберзлочинець.
А ще під час проходження курсу діти дізнаються про те, як захистити гаджет, як шукати безпечні відео та інформацію в інтернеті, якою інформацією можна ділитися, про SMS-шахрайство, цифрові сліди, онлайн-ігри та офлайн-проблеми, безпеку комп’ютера, фейки і як їх розпізнати, як захистити інформацію, про що розповідають акаунти, більше про соціальні мережі, загрози інформаційного простору, соціальну інженерію, заробіток в інтернеті, онлайн-ігри, основні помилки користувачів та можливі наслідки, типи шкідливих програм, основні правила захисту інформації, що робити, якщо кіберзлочин усе-таки стався, та багато іншого.
Уся інформація подається через цікаві слайд-шоу, відео, інтерактиви, вправи та практичні завдання, максимально наближені до реальних ситуацій. Курс поділений на групи: для дітей 1–4, 5–6, 7–9 і 10–11 класів. Наприкінці учасники отримають сертифікати, що засвідчить їхні знання з кібербезпеки.
Марія Марковська, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – NatashaFedorova, Depositphotos
Курс “Основи кібербезпеки для школярів” розроблено CRDF Global в Україні у співпраці з ГО “Смарт Освіта” та технічними експертами компанії Technomatix, за підтримки Державного департаменту США (Офіс із координації допомоги Європі та Євразії)
10.09.2024
Згідно з пунктами 15-16 Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту, вихід із захисної споруди здійснюється виключно, якщо надійшла інформація про відсутність небезпеки або у випадках вимушеної евакуації.
Вимушена евакуація проводиться, якщо:
· відбулося пошкодження споруди, яке виключає подальше перебування в ній осіб, які укриваються;
· відбулося затоплення споруди;
· сталася пожежа у споруді та утворилися в ній небезпечні концентрації шкідливих газів;
· було досягнено граничних параметрів внутрішнього повітряного середовища (знизився рівень кисню).
ПОРЯДОК
заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту
Витяг із Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (затверджено наказом МВС від 09.07.2018 № 579, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за № 879/32331) VІІ.
Експлуатація та утримання фонду захисних споруд під час його приведення в готовність та використання за призначенням ...
4. Порядок заповнення фонду захисних споруд і перебування в ньому ...
2. Населення, яке підлягає укриттю, прибуває до споруд фонду захисних споруд із засобами індивідуального захисту, дводобовим запасом продуктів у поліетиленовій упаковці (якщо їх закладення не передбачено в таких спорудах), а також найбільш необхідними речами. Забороняється приносити до споруд легкозаймисті речовини або речовини, що мають сильний запах, а також громіздкі речі, приводити тварин.
3. Заповнювати споруди фонду захисних споруд необхідно організовано, без паніки. Розміщення людей у відсіках покладається на особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд. Осіб, які прибули з дітьми, розміщують в окремому відсіку чи в місці, спеціально відведеному для них. Дітей, людей похилого віку і людей з поганим самопочуттям розміщують у медичній кімнаті або біля огороджувальних конструкцій і ближче до повітроводів.
4. Особи, які укриваються, повинні виконувати вказівки командира і особового складу формування з обслуговування захисної споруди щодо перебування у споруді, надавати їм необхідну допомогу.
5. Закриття захисно-герметичних та герметичних дверей сховищ, зовнішніх дверей ПРУ, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів командир (відповідальна особа) виконує за сигналом оповіщення про можливу небезпеку або, не чекаючи такого сигналу, після заповнення всієї місткості споруди. За наявності тамбурів-шлюзів заповнення сховищ може продовжуватися методом шлюзування й після їх закриття. Під час шлюзування закриваються внутрішні двері тамбура-шлюзу, відкриваються зовнішні двері і тамбур-шлюз заповнюється. Контролер біля зовнішніх дверей закриває їх і подає сигнал контролеру внутрішніх дверей на їх відкриття. Особи, які укриваються, заповнюють сховище, після чого внутрішні двері закриваються. Цикл шлюзування повторюється. Робота двокамерного шлюзу організовується так, щоб за час пропускання людей із першої камери в сховище друга камера заповнювалася.
6. Вихід і вхід у сховище для проведення розвідки здійснюється через вхід із вентильованим тамбуром. Після повернення із зони забруднення у вентильованих тамбурах проводиться часткова дезактивація одягу, взуття, протигазів, верхній одяг залишається в тамбурі. ...
9. Прибирання приміщень споруди проводиться двічі на добу. Насамперед здійснюється обробка санітарних вузлів, приміщень для встановлення виносних баків для нечистот, прибирання яких здійснюється за допомогою дезінфікувальних засобів. ...
10. Після відвідання санвузлів (приміщень для виносної тари для нечистот) руки та взуття дезінфікуються відповідними засобами для дезінфекції. ...
11. У мішки, заповнені сміттям та відходами, додаються хімічні консерванти, дозволені для використання Міністерством охорони здоров’я України, у співвідношеннях до кількості відходів відповідно до рекомендацій, наданих виробником. ...
12. У споруді забороняється курити, шуміти, запалювати без дозволу гасові лампи, свічки, не допускається пересування приміщеннями без особливої потреби, необхідно дотримуватися дисципліни, якнайменше рухатися.
13. Необхідно організувати позмінний відпочинок людей на місцях, обладнаних для лежання. Для повноцінного відпочинку дозволяється тримати в споруді або брати із собою легкі підстилки і невеликі подушки з поролону, губчастої гуми або іншого синтетичного матеріалу.
14. Оповіщення та інформування осіб, які укриваються, про обстановку поза спорудою, а також про сигнали та команди здійснює командир (відповідальна особа) або відбувається безпосередньо радіотрансляційною мережею.
15. Вихід із споруди здійснюється в разі надходження інформації про відсутність небезпеки (після уточнення обстановки в районі споруди), а також у випадках вимушеної евакуації в порядку, встановленому командиром (відповідальною особою).
16. Вимушена евакуація зі споруди фонду захисних споруд проводиться в разі:
1) пошкодження споруди, що виключає подальше перебування в ній осіб, які укриваються;
2) затоплення споруди;
3) пожежі в споруді та утворення в ній небезпечних концентрацій шкідливих газів;
4) досягнення граничних параметрів внутрішнього повітряного середовища.
17. У разі неможливості використання основних входів (виходів) через їх пошкодження внаслідок дії небезпечних чинників надзвичайних ситуацій організовуються роботи з виведення (евакуації) осіб, які укриваються, через аварійні виходи споруд фонду захисних споруд. ...
05.08.2024
Консультація для батьків
Укуси комах. Перша допомога дитині
Відпочивати на природі та не стикнутися з комахами майже неможливо. І для дорослих, і для малих укуси комах викликають не тільки дискомфорт, а й можуть значно погіршувати самопочуття та викликати важкі алергічні реакції . Отож, що робити, якщо дитину або Вас вкусила комаха ?
Види алергічних реакцій на укуси комах та перша допомога
До 5% людей мають схильність до загальних реакцій на укуси комах. Організм людини може бути дуже чутливим до ядів комах, і в таких людей можуть виникати алергічні реакції, які можуть впливати на весь організм – систематичні (вони найнебезпечніші для здоров’я) або локальні – проявлятися лише у місці укусу.
Місцеві симптоми: свербіж, припухлість та почервоніння шкіри, діаметр почервоніння більше 10 см і більше.
Перша допомога:
§ прикласти холод на місце укусу, не менш ніж на 10 хв;
§ нанести протиалергічну мазь (Феністил гель, Псилобальзам, гідрокортизонова мазь 1%);
§ дати антигістамміний препарат загальної дії відповідно віку;
§ якщо після нанесення мазі немає ніякого ефекту, доцільно використати гормональний протизапальний засіб.
§
Загальна, системна алергічна реакція: місцева реакція, сильний свербіж, висип по всьому тілу, набряк шкіри та слизових оболонок, утруднене дихання.
Перша допомога:
§ прикласти холод на місце укусу, не менш ніж на 10 хв;
§ якщо вкушена кінцівка:зробити туге бинтування на 5 см вище місця укусу, потрібно контуролювати накладену пов’язку і потрібно ослабити, якщо виникає набряк кінцівки.
§ якщо укус був на голові чи шиї – придавіть місця укусу
§ дати антигістамміний препарат загальної дії відповідно віку;
§ використати гормональний препарат або звертатися за медичною допомогою
Якщо дорослого чи дитину комаха вкусила вперше, то ризик системної алергії – мінімальний, можлива місцева реакція у місці укусу. Однак вірогідність реакції зростає з кожним наступним укусом. Якщо після вжалення, наприклад, бджолою виникла тяжка алергічна реакція, варто бути дуже обережним, бо наступний укус може бути більш небезпечний.
Укус бджоли
Отож, укус бджілки є дуже хворобливим. Укус цих комах може викликати алергію частіше, ніж від інших представників даного виду. До того ж, бджоли ніколи самі не нападають, поки їх не потривожити. Саме в такому смугаста випадку комаха починає захищатися за допомогою жала. Причому жальце у цих працьовитих бджілок зазубрене, тому бідолахи не можуть витягнути їх після укусу, й відривають від нього нижню частину тільця. Саме тому бідаки швидко гинуть.
Оси ж бувають агресивнішими за бджіл, особливо, коли відчувають голод. Різниця жала оси порівняно із бджолиним є великою, адже жальце у цієї гладке. Саме тому вона може вжалити людину аж кілька разів поспіль. Окрім цього, оси навіть частіше, ніж бджоли переносять різноманітні інфекції. Це відбувається тому, що їхньою їжею є продукти харчування в смітниках, різноманітні відходи. Якщо вас чи дитину вкусила бджола чи оса – після цього на місці укусу утворюється припухлість, вона стає червоною, нерідко – багровою, завжди болісною, з’являється свербіж. Отож, необхідно акуратно видалити жало нігтем, проте не можна видавлювати його. Далі промити ранку водою або протерти її спиртом. Також необхідно прикласти до місця укусу холодний компрес або шматок льоду.
Проте, якщо людину вкусило кілька бджіл, або ще гірше – ос, тоді може з’явитися реакція на токсини. Потерпілий скаржиться на нудоту, слабкість в усьому тілі, навіть може блювати. Схожа реакція виникає, якщо людина страждає на алергію від укусу. Тоді потрібно негайно випити протиалергійні препарати, не чекати, поки постраждалому стане гірше. І якщо симптоми не минають, місце укусу розпухає, людині стає важко дихати, потрібно терміново звернутися до лікаря, можна навіть викликати екстрену медичну допомогу.
Укуси комарів – це, мабуть, найменш шкідливі ураження із всіх перелічених, проте й вони додають не меншого дискомфорту. З’являється свербіж, почервоніння. Тому варто помастити місце укусу спиртом або будь-яким іншим антисептиком, можна його намилити (часто використовують господарське мило) або ж нанести спеціальний аптечний засіб після укусу комах. Часто використовують розчин питної соди. Важливо пам’ятати: дитина не повинна розчісувати ранку, щоб туди не потрапила інфекція.
Як же вберегтися від неприємного комариного дзижчання і не менш набридливих укусів?
Захиститись від комарів просто:
§ користуватися фумігаторами, причому використовувати цей засіб можна й тоді, коли в кімнаті присутня дитина. Проте такий вид захисту необхідно застосовувати тоді, коли на вікні є москітна сітка, щоб повітря краще циркулювало і не зовсім корисні речовини швидко вивітрювалися;
§ під час прогулянки із дитиною не варто вдягати яскраві сукенки, бо такі кольори завжди приваблюють комарів. Також треба уникати квіткових парфумів, бо вони також звертають увагу комарів;
§ часто на вікнах вміщують москітну сітку, яка оброблена спреєм для відлякування комах;
§ від кровопивць стають у нагоді репеленти. Якщо ви боїтеся і вагаєтеся, чи вік Вашої дитини дозволяє користуватися цими кремами, гелями а чи спреями – почитайте інформацію у додатку до засобу. Саме там зазначений вік дитини, з якого цими спреями можна користуватися. Треба стежити, щоб засіб не потрапив у очі малюку. Обов’язково необхідно прослідкувати, яким чином дитина нанесла крем, або ж використати крем чи гель по призначенню самому, не залучаючи маля.
§ не варто розпилювати спреї в авто чи в транспорті.
§ кровопивці бояться запаху лаванди, чайного дерева, евкаліпту, базиліку. Тому можна змочити хусточку олійкою із цих засобів та покласти її на підвіконня;
§ коли крилаті ненажери дошкуляють вам у лісі, розведіть багаття і вкиньте у нього ялинові шишки чи гілки ялівця і побачите: комарі відступлять.
Антикомарина аптечка
Крем “Спасатель”, “Боро плюс”. У їхньому складі немає речовин, які можуть бути протипоказані немовлятам або вагітним жінкам. Зате вони містять термальну воду та мікроелементи, такі як цинк, купрум та інші, які знімають свербіж, запобігають інфікуванню і сприяють загоєнню.
Ще один цілком безпечний, але дієвий варіант – гомеопатичні креми, але фахівці попереджають: купувати їх треба не на ринку, а в аптеці, і бажано, після консультації з лікарем.
Найпоширеніші дитячі засоби від комарів та після їхніх укусів, якими користуються мами:
Ледум, Настойка Календули, Феністил, Сила бальзам, Непоседи, Некусайка, Москитол. Але не забувайте підбирати репелент тільки відповідно до віку дитини і користуйтеся ним виключно за інструкцією.
– Для грудних дітей найбезпечніший захист від комах – москітні сітки – на ліжечко, на коляску, на вікна в дитячій.
– Відмінний варіант – браслети від комарів, які виготовляються з еластичної полімерної тканини і просочуються натуральними гіпоалергенними рослинними складами, що відлякують комарів, але не містять токсичних речовин, а тому безпечним навіть для грудних дітей, вагітних і жінок, що годують. Дітям від року надягайте їх на ручку, а тим, хто молодший – вішайте на коляску, зовні, по одному з кожного боку – їх запах буде, відлякувати комах.
– У приміщенні можна використовувати фумігатори з дитячими рідинами або пластинами від комарів. Якщо дитині більше року – ставте їх на пару годин, а потім виймайте з розетки, якщо дитина старше трьох – фумігатор можна спокійно залишати і на всю ніч. А ось в кімнаті немовлят краще тримати пристрій не тримати. Години за три до відходу до сну включаєте, знищує комах, потім виключаєте. І через годину можете класти малюка спати.
– Дітям від року найкраще користуватися репелентами у формі крему, молочка, гелю або бальзаму – вони легко наносяться на шкіру, залишаючи на ній захисний шар. До того ж багато дитячих репеллентние креми і гелі (а молочко особливо) не тільки відлякують комах, але також захищають від сонця і доглядають за шкірою малюка.
– У дитини може виникнути місцева алергія на деякі репеленти, тому перш ніж використовувати якийсь новий засіб, обов’язково спробуйте його на невеликій ділянці шкіри.
– Користуючись будь-якими дитячими репелентами стежте, щоб дитина не пхала руки в рот, і не злизувала мазь з інших частин тіла.
– Не варто застосовувати репеленти в формі спреїв, оскільки у деяких дітлахів вони при вдиханні можуть викликати астматичні напади. Якщо так сталося, що інших засобів під рукою не виявилося – користуйтеся «пшикалкою» з обережністю. Розпилювати засіб здалеку, уникаючи попадання в обличчя, і краще наносити його не на шкіру, а на одяг дитини.
Відпочивайте, насолоджуйтесь літом, проте не забувайте брати із собою спреї чи гелі, які відлякують комах. Саме тоді відпочинок не зіпсує настрій, а навпаки – зарядить позитивом та енергією на увесь рік.
Джерело: https://vseosvita.ua/library/konsultacia-dla-batkiv-ukusi-komah-persa-dopomoga-ditam-278362.html
03.07.2024
02.06.2024
01.05.2024
Правила дорожнього руху для дошкільників
05.03.2024
Дітям про небезпечні предмети
08.02.2024
03.01.2024
Правила безпечної поведінки взимку
13.12.2023
04.09.2023
При виявленні ВНП:
• Зупиніться та озирніться навколо. Попередьте людей поряд про небезпеку.
• Поверніться за маршрутом, яким прийшли.
• На відстані не менше 100 метрів викликайте спеціалістів за номером 101, 102.
• Запам’ятайте: Ніколи не намагайтесь самостійно знешкодити вибухонебезпечний предмет.
• Запам’ятайте місце виявлення ВНП та по можливості встановіть попереджувальні знаки. Позначте місце небезпечної знахідки – шматком яскравої тканини, схрещеними палицями, каменем тощо. Це
допоможе фахівцям відшукати та знешкодити вибухонебезпечний предмет. По можливості дочекайтеся їхнього приїзду.
Категорично забороняється:
• Самостійно досліджувати даний предмет та переміщувати його.
• Робити спроби розпилювати даний предмет.
• Накривати чимось або засипати землею знахідку.
• Проводити самостійний пошук інших ВНП поблизу зі знайденим предметом.
• Будьте обережними та уважними! Не наражайте своє життя на небезпеку!
Чим менше вибуховий пристрій тем менше запобіжників для приведення в дію, а це більш небезпечно і достатньо щоб завдати важких каліцтв і навіть убити того, хто знаходиться поруч.
Запам’ятайте: якщо розрізати розтяжку – це НЕ ЗНЕШКОДИТЬ міну. Крім того, зрізання розтяжки може спровокувати вибух.
Знешкодженням вибухонебезпечного предмета повинні займатися фахівці.
Ручна граната має оливково-сірий або зелений колір, що робить її малопомітною серед рослинності, вибухова речовина – тротил, небезпечний радіус дії уламків – до 100 м., використовується при
встановленні розтяжок або обладнанні пасток.
Міна вибухає відразу, як тільки ви на неї наступаєте. Є тип мін, які спрацьовують із затримкою у 3-5 секунд, щоб у зону ураження увійшло більше супротивників.
Від чого може вибухнути протипіхотна міна?
• Навіть від незначного натискання чи дотику до неї.
• При спробі перемістити або підняти її. Наприклад, під протитранспортні міни можуть встановити міну-пастку, яка використовується в ролі пристрою не вилучення.
• Деякі міни приводяться у дію за допомогою «розтяжок», які малопомітні та можуть бути завдовжки кілька метрів, або сейсмічним датчиком, який реагує на шаги.
• Трапляються підривники, які приводяться в дію електромагнітним випромінюванням. Наприклад, при здійсненні дзвінка з мобільного телефону поблизу вибухонебезпечного предмета.
Обережно міни-пастки. Де встановлюють? Що робити?
• На міни-пастки з розтяжками можна натрапити у населених пунктах, де точились вуличні бої, а також у лісах та парках.
• Зафіксовані випадки мінування тіл загиблих людей.
• Якщо знайшли підозрілий предмет – не чіпайте його!
• Попередьте перехожих про можливу небезпеку.
• Відійдіть якомога трохи далі від підозрілого предмета.
Повідомте про виявлений небезпечний предмет на номер 101 або 102.
По можливості дочекайтеся приїзду спеціалістів та вкажіть місцеперебування підозрілого предмета.
Небезпечно! КАСЕТНІ БОЄПРИПАСИ.
• Це бойові касетні частини ракет.
• Вміст – вибухова речовина та вражаючі елементи (сталеві кульки тощо).
• Схожі на банки з-під напоїв або пива або автомобільні масляні фільтри.
• Можуть самостійно детонувати протягом 24 годин та більше.
• У разі виявлення повідомте на номер 101.Розкажіть про небезпеку сусідам, рідним та близьким.
Поінформуйте про небезпеку дітей!
Знаки мінної небезпеки
• Для маркування небезпечних територій використовуються спеціальні знаки.
• Червоного кольору квадрат або трикутник вершиною вниз.
• Зображення білого кольору череп зі схрещеними кістками.
• Напис “Увага міни!” або “Небезпечно міни!” або “Danger mines!”. Ніколи не ігноруйте знаки мінної небезпеки, не прибирайте та не переміщуйте їх!
Як розпізнати саморобний вибуховий пристрій?
• Перебуває у місцях масового скупчення людей.
• Наявність розтяжок, дроту, що тягнеться до предмета.
• Наявність елементів живлення, антен, таймера.
• Підозрілі звуки, характерний запах (газ, розчинник, хімічні речовини).
• Саморобні вибухові пристрої можуть бути замасковані під мобільні телефони, іграшки та предмети побуту.
• Запам’ятайте: у разі виявлення вибухонебезпечного предмета не чіпайте та не намагайтеся його перемістити.
• Повідомте про небезпечну знахідку на номер 101 або 102, інакше можуть постраждати інші люди.
Знайшов снаряд, що не розірвався. Що робити?
• Боєприпас, що не розірвався, небезпечний для оточуючих.
• У жодному разі не пересувайте його і не намагайтеся знешкодити.
• Попередьте людей поблизу небезпеки.
• Позначте місце небезпечної знахідки.
• Повідомте на номер 101, де виявили вибухонебезпечний предмет.
• Не залишайтеся байдужими, інакше можуть постраждати інші люди.
Джерело: https://ukrainska-gromada.gov.ua/community/diyi-pry-vyyavlenni-vybuhonebezpechnyh-predmetiv.html
15.06.2023
02.06.2023
01.05.2023
Безпека дитини вдома.
Шановні батьки!
Як зберегти дітей від біди, як навчити їх безпечній поведінці та передбачити наслідки небезпечних розваг? Ці питання постійно встають перед вами.
Щоб зберегти життя та здоров’я дітей, пам’ятайте та виконуйте наступні поради:
1 Не залишайте дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час!
2 Якщо виникла така потреба, не дозволяйте дитині відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму. Навчіть користуватись дверним вічком, нікому, крім батьків не відчиняти.
3.Навчіть користуватись телефоном для виклику служб : 101, 102, 103, 104. Коли біда чи хвороба захватила зненацька, а дитина одна вдома, вона повинна знати, що необхідно зателефонувати близьким, звернутися до сусідів, викликати швидку допомогу, чітко назвавши свої координати.
4.Розкажіть про небезпеку користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також входити у ліфт з незнайомими людьми.
5.Не дозволяйте дражнити тварин. Попереджайте розвиток в дитині жорсткого відношення до «друзів наших менших».
6. Оснастіть електророзетки в вашій квартирі заглушками. Не допускайте дитину до газових та електричних приладів. Не дозволяйте дітям самостійно вмикати електро - побутові прилади
7. Зберігайте небезпечні предмети ( ліки, сірники, запальнички, гострі та ріжучі інструменти) в недоступних місцях.
8. У дітей необхідно формувати основи самозахисту.
Рекомендуємо проводити бесіди в цьому напрямку з приведенням різних прикладів, розглядом ілюстрацій та розігруванням ситуацій «Що ти робитимеш, якщо…(незнайомий запропонує цукерку, загубив ключа від квартири, загубився один у місті тощо).
9.Навчайте дітей безпеці життєдіяльності в повсякденні, в процесі організації екскурсій, бесід, спостережень, в створенні ігрових ситуацій та під час розваг.
Своїм прикладом навчайте дітей виконанню цих вимог. Приклад старших є для дітей кращим методом виховання!
Сподіваємось, що ця пам’ятка допоможе Вам зберегти дитину від біди.
Джерело: https://vseosvita.ua/library/konsultacia-dla-batkiv-bezpeka-ditini-vdoma-227755.html
02.03.2023
Корисні посилання
1. Сайт ДСНС «Розмінування України» з інтерактивною мапою небезпечних ділянок // Державна служба України з надзвичайних ситуацій
2. Серія відеороликів «Навчаємось мінній безпеці» // UNICEF Ukraine
3. Відеоролики для юних українців «Повернення на деокуповані території та мінна безпека» // USAID «ГОВЕРЛА», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, «ШоТам»
4. Електронна книжка для дітей «Мінна безпека не без ПЕКа» // Видавництво «Ранок», Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
5. Рекомендації від дитячого психолога «Як говорити з дітьми про правила мінної безпеки?» // UNICEF Ukraine, Світлана Ройз
6. Поради громадянам, які проживають на деокупованих територіях // Міністерство охорони здоров’я України
7. Відеоролик «Безпека на природі під час війни» // «ШоТам»
04.02.2023
Дітям про вибухонебезпечні предмети
05.01.2023
Консультація для батьків на тему:
"Взимку весело та небезпечно"
Зимові прогулянки завжди приносять малюкам дуже багато радості. Вони ще з осені чекають першого снігу, коли можна зліпити сніговика, пограти в сніжки і звичайно ж покататися на санчатах.
На жаль зимовий час має і свої мінуси - застуда, травми, переохолодження, обмороження.
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ВЗИМКУ
· Не можна вирушати в далеку дорогу та залишатися на вулиці, коли заметіль або дуже сильний мороз і вітер.
· Без дозволу і присутності дорослих (старше 18 років) немає потреби проводити своє дозвілля на льоду поза спортивними майданчиками, проїжджих частинах вулиць і т.д.
· Бути обережними.
· На санчатах, лижах, ковзанах можна кататися в парку, на спортивному майданчику, стадіоні, на спеціально облаштованих ковзанках.
· Уникайте гірок, що ведуть до водойм або доріг.
· При перетині проїжджої частини пасажир санчат повинен встати та йти пішки. Мотузку на санчатах при цьому слід зробити якомога коротшою – санчата не повинні заважати перехожим і автотранспорту.
БЕЗПЕЧНА ПОВЕДІНКА НА ЛЬОДУ:
1. Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайтеся про товщину льодового покриву.
2. Кататися можна тільки в спеціально відведених для цього місцях, які контролюються. (Відкриття катка на водоймі дозволяється при товщині льоду не менше 25 см).
3. Біля кущів, дерев та очерету ходити заборонено. Адже лід там може бути неміцним.
4. Не перевіряйте товщину льоду ударами ніг!
5. Лід під час відлиги – найнебезпечніший.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ОЖЕЛЕДИЦІ:
· Ходити потрібно маленькими кроками, наступаючи при цьому на всю підошву.
· Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися.
· Не йдіть по краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та потрапити на дорогу, або автомобіль може виїхати на тротуар.
· Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. В таку пору значно збільшується гальмівний шлях автомобілів, і падіння перед машиною, що рухається, може привести до каліцтва, а то й до загибелі.
· Що робити, якщо ж ви впали на проїжджу частину? Треба швидко піднятися і стати на тротуар. Якщо через деякий час ви відчули біль у голові, в суглобах, нудоту, побачили, що утворилися набряки – терміново зверніться до лікаря, можливо, у вас є забої чи переломи
БЕРЕЖИСЯ БУРУЛЬОК
Потрібно ходити посередині тротуару,
подалі від дахів будинків. Адже з даху будинку може впасти велика брила снігу разом з бурульками
Ні в якому разі не заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.
05.12.2022
Правила безпеки під час ожеледиці
24.10.2022
Інформаційне відео щодо особливостей Інтернетбезпеки дітей дошкільного віку
24.10.2022
Соціальний відео ролик для батьків, щодо безпеки дітей в інтернеті
01.09.2022
01.09.2022
Кожен з учасників освітнього процесу – батьки, учні та студенти, працівники закладів освіти, органи управління освітою – вже зараз замислюється і запитує: яким буде освітній процес у новому навчальному році? Адже війна триває, наші війська захищають кожного з нас, нашу державу та українську ідентичність, на частині територій ведуться бойові дії, і здійснюються бомбардування та обстріли всієї території України. Поряд з тим заступник міністра освіти Андрій Вітренко повідомив, що з 1 вересня освітній процес в Україні продовжиться в режимі офлайн. Для цього всі школи мають бути забезпечені хоча б найпростішими укриттями. Служба освітнього омбудсмена підготувала роз’яснення щодо укриттів у закладах освіти та вимог до їх функціонування.
За час війни, станом на 4 червня, було пошкоджено 1939 закладів освіти, 184 з них повністю знищено. Під час відновлення зруйнованих закладів освіти та будівництва нових варто обов’язково враховувати, що в кожному з цих закладів повинно будуватися сховище, і це сховище має не просто бути, а й відповідати визначеним для будівель цивільного захисту вимогам.
Головне під час навчання та роботи – це життя та здоров’я учасників освітнього процесу, тому перша вимога – це їхня безпека.
Наразі розглядають різні варіанти організації освітнього процесу: у дистанційному, очному чи змішаному форматі.
Зрозуміло, що у зонах бойових дій та на прилеглих до них територіях навчання можливе у дистанційному форматі. На іншій території є можливість здійснювати очне та змішане навчання, але за умови наявності укриття у закладі освіти.
При організації офлайн навчання необхідно враховувати спроможність укриття – на скільки людей воно розраховане. Необхідно складати розклад так, щоб не перевищувати одночасну присутність учасників освітнього процесу в закладі освіти відповідно до спроможності укриття. Щоб при повітряній тривозі в укритті могли одночасно розміститися всі, хто в цей момент перебуває в закладі освіти.
Але навчання може бути за умови нормального стану укриття. На жаль, війна показала, що в частині закладів освіти або зовсім немає бомбосховищ, або вони не є придатними, а навіть небезпечні для перебування у них людей. Але все одно вони використовуються, попри їхній стан.
І вже зараз необхідно думати про те, як підготувати або вдосконалити укриття в закладах освіти, щоб можна було безпечно здійснювати очне та змішане навчання.
Можливо, хтось зауважить, що навіщо розпочинати таке навчання, якщо можна продовжувати його у дистанційному форматі. Але там, де можна безпечно організувати освітній процес в очному форматі, необхідно це робити. Адже саме очне спілкування з однолітками та педагогами допоможе дітям знову повернутися у нормальне життя, це буде сприяти їхній психологічній реабілітації, а ефективність очного навчання вже доведена науковцями.
Окрім наявності укриття та приведення його до нормального стану, необхідно провести навчальні інструктажі, як поводитися в укритті, та що потрібно з собою мати. Так само обов’язково проводити тренувальні евакуації безпосередньо до укриття. Хоч нормативними документами не передбачено проводити саме такі тренування, але життя і здоров’я наших дітей – то найголовніша цінність, а такі тренування можуть врятувати життя.
Насправді питання облаштування укриттів у закладі освіти для організації безпечного освітнього процесу дуже непросте, адже є різні типи захисних споруд, маємо дуже складні, нереальні для виконання, вимоги до їх облаштування, які потребують великих фінансових витрат.
А бюджети громад, які є засновниками закладів освіти та відповідають за їх матеріально-технічне забезпечення, дуже обмежені в умовах воєнного стану. І неможливо за такий короткий період зробити те, що не робилося роками. Поки не зрозуміло, чи достатньо для організації освітнього процесу наявності у закладі освіти облаштованого найпростішого укриття (цокольного або підвального приміщення), чи має бути саме сховище або протирадіаційне укриття.
Головне питання – хто має опікуватися укриттям у закладі освіти, приводити його у нормальний стан, виділяти кошти для його облаштування. Згідно з Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, опікуватися захисними спорудами мають балансоутримувач захисної споруди – власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, а це – засновники закладів освіти.
Якщо заклад комунальної форми власності, то засновником є орган самоврядування, тобто відповідна рада від імені територіальної громади, якщо засновником є заклад обласної форми власності, то відповідно обласна рада, якщо державної форми власності – орган державної влади від імені держави.
Джерелом фінансування для облаштування укриттів може бути міжнародна допомога, наприклад, нещодавно уряд Тайваню виділив 2 млн доларів допомоги Харкову, та по 500 тисяч доларів – Запоріжжю, Миколаєву, Сумам та Чернігову. Частину з цих коштів планується витратити на бомбосховища в закладах освіти.
Але, на жаль, із початком війни було дуже багато повідомлень від працівників закладів освіти, що саме вони власними силами та досить часто без відповідного фінансування облаштовували укриття, приймали там людей, чергували, допомагали, надавали допомогу, годували й продовжують це робити.
Також 22 травня у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт Закону № 7398 щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій, який пропонує, зокрема врегулювати джерела фінансування на утримання захисних споруд, питання їхньої оренди.
Стаття 32 глави 7 Кодексу цивільного захисту України визначає такі види захисних споруд цивільного захисту:
Захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню) (пункт 12, стаття 32, глава 7).
Для учасників освітнього процесу найбезпечніше, щоб укриття розташовувалося безпосередньо в закладі освіти, а не на відстані в окремій будівлі. Адже якщо укриття знаходиться поруч зі школою, на нашу думку, є ризики, що не всі діти зможуть встигнути вчасно евакуюватися, адже під час повітряної тривоги кожна секунда переміщення до укриття може коштувати життя.
Також багато залежить від кількості учнів та працівників у закладі освіти, від того, з якої території була запущена ракета, яка ракета була запущена. Діти можуть піддатися паніці, розгубитися та злякатися, що ускладнює евакуацію. Тому чим швидше діти та працівники зможуть діставатися до укриття, тим краще.
Питання оснащення, утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту регулюються Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту.
Відповідно до цих Вимог, захисні споруди мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням протягом 12 годин. Хоча з нашого спільного досвіду початку війни, коли розпочалося бомбардування та воєнні дії, не завжди була і є змога підготувати приміщення після початку воєнних дій.
Водночас у Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку зазначаються інші години приведення захисних споруд до готовності. Так, відповідно до пункту 10 цього Порядку, конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:
Але частина укриттів закладів освіти на початок війни були у такому стані, що недостатньо було ні 12, ні 24 години для приведення їх у готовність.
Проєкт Закону № 7398 пропонує, щоб у разі переведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності приводилися у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 12 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.
Під час експлуатації захисних споруд не допускається виконання заходів, що знижують їх захисні властивості, надійність та безпеку (пункти 1-2 розділу 2 Вимог).
Якщо в закладі освіти є належне укриття, й заклад працюватиме очно, на початку навчального року для здобувачів освіти та працівників потрібно провести інструктажі щодо того, як поводитися в укритті, які предмети можна брати з собою в укриття, які – ні тощо.
Так само дуже потрібні тренувальні евакуації до укриття, бо життя і здоров’я наших дітей – найголовніша цінність, а такі тренування можуть врятувати життя.
Місце розташування захисної споруди позначається за допомогою таблички (напису) та покажчиків руху до неї (пункт 3 розділу 2 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту).
Біля вхідних дверей до захисної споруди вивішується табличка розміром 60 х 50 см із написом «Місце для укриття» із зазначенням номера споруди, її власника або юридичної особи, яка утримує захисну споруду на балансі, тобто здійснює заходи організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.
Також на табличці зазначається місце зберігання ключів, особа, відповідальна за утримання та експлуатацію сховища в мирний час, її місцеперебування і номер телефону (пункт 3 розділу 2 Вимог).
Захисна споруда обов’язково має бути забезпечена первинними засобами пожежогасіння, обладнана системами внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики та сигналізації, відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, а також державних будівельних норм і національних стандартів, що діють у сфері пожежної безпеки. Місця розташування первинних засобів пожежогасіння, план евакуації із захисної споруди позначаються й освітлюються (пункт 5 розділу 2 Вимог).
На жаль, у частині закладів освіти протипожежні системи є застарілими та ненадійними, тому з Слід звернути увагу, що для виготовлення спальних місць та іншого обладнання захисної споруди забороняється використовувати горючі синтетичні матеріали (пункт 5 розділу 2 Вимог).
Також не допускається використання синтетичних матеріалів та інших матеріалів, що під час нагрівання або експлуатації виділяють небезпечні хімічні речовини, для оздоблення внутрішніх приміщень захисної споруди (пункти 11-12 розділу 2 Вимог).
У захисній споруді забороняється зберігати або використовувати легкозаймисті, небезпечні хімічні та радіоактивні речовини.
Входи до захисної споруди мають забезпечувати вільний доступ усередину їх приміщень, можливість користування ними особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення і мати достатню пропускну спроможність. Хоча з цим дуже складно, бо переважна більшість укриттів закладів освіти побудована дуже давно і не передбачали наявність пандусів чи інших засобів для користування людьми з інвалідністю.
Підходи до зовнішніх дверей, двері та сходові марші мають утримуватися у справному стані, очищуватися від бруду і сміття, а в зимовий час – від снігу і льоду. Захаращення входів не допускається.
Якщо на входах немає пандусів – входи додатково обладнуються дерев’яними або металевими трапами (пункт 6 розділу 2).
Необхідно забезпечувати належний стан оголовків аварійних виходів і повітрозабірних каналів, очищати їх від снігу, сміття і сторонніх предметів, систематично перевіряти справність противибухових пристроїв, надійність їхнього кріплення і періодично змащувати металеві частини інгібованим мастилом (пункти 3-4 розділу 3 Вимог).
До замків від дверей і ставень має бути не менше двох комплектів ключів. Один комплект ключів зберігається у відповідальної особи, інший в опечатаному вигляді – у посадової особи або у структурному підрозділі балансоутримувача, що працює в цілодобовому режимі (місцеперебування і телефон цієї посадової особи зазначаються на вхідній табличці) (пункт 3, глава 1, розділ 3).
Захисна споруда має захищатися від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами (пункт 8 розділу 2 Вимог). Павільйони, навіси, відливи та інше обладнання, призначене для захисту входів і аварійних виходів від атмосферних опадів і поверхневих вод, мають утримуватися в належному технічному стані (пункт 1, глава 1, розділ 3 Вимог).
Гідроізоляція, дренаж і вимощення по периметру захисної споруди, а також водостічні труби мають утримуватися у справному стані та надійно захищати захисну споруду від негативного впливу атмосферних опадів, поверхневих і ґрунтових вод.
Обов’язкове влаштування лотків для відведення води від водостічних труб.
У разі виявлення замокання будівельних конструкцій, підтоплення або затоплення окремих частин захисної споруди необхідно вживати заходів щодо відновлення гідроізоляційних властивостей захисної споруди (пункт 6, глава 3, розділ 3 Вимог).
Захисна споруда має забезпечуватися штучним освітленням. У ній не допускається прокладання тимчасових електричних та інших інженерних мереж, а також незакріплених електричного обладнання і світильників. Електричні світильники мають бути захищеними від механічного пошкодження.
Використання світильників із незахищеними лампами розжарювання не допускається. Для освітлення захисних споруд можуть використовуватися світлодіодні та інші енергоощадні лампи. Використання люмінесцентних ламп для систем освітлення захисних споруд не допускається.
Усі розетки, встановлені в захисній споруді, мають обладнуватися трафаретними позначеннями: «Радіо», «Телефон», «220 В» (на стіні або у вигляді табличок) (пункт 9 розділ 2 Вимог).
До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні та герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, клапани надмірного тиску тощо. Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження (пункт 1, глава 2, розділу 3)
Сховище має бути герметичним, у ньому необхідно зберігати належний температурно-вологісний режим, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату.
Герметичність сховища досягається забезпеченням цілісності огороджувальних захисних конструкцій (покриттів, перекриттів, стін, перегородок, підлоги, фундаментів), місць з’єднань між ними, гідроізоляції, справності захисних пристроїв отворів входів і виходів, закладних деталей у місцях вводу комунікацій (водопроводу, опалення, каналізації, кабелів та іншого обладнання), противибухових пристроїв систем вентиляції, а також дотриманням у приміщеннях захисної споруди нормального температурно-вологісного режиму (пункт 2, глава 3, розділ 3).
У додатку 8 Вимог зазначається послідовність та зміст робіт, необхідних для перевірки сховища та окремих його елементів на герметичність.
У сховищах, що не використовуються для господарських, культурних та побутових потреб, температура взимку має підтримуватися на рівні не нижче ніж +10 °C.
У захисній споруді температуру повітря вимірюють термометром з ціною поділки 0,2 °C. Прилад закріплюють на дерев’яній дошці так, щоб повітря вільно обтікало датчик термометра. Щоб уникнути помилок під час вимірювання, термометр вішають на стіну або колону на висоті 1,5 м від підлоги на відстані від обладнання, що випромінює тепло, та нагрівальних приладів (пункт 5, глава 3, розділ 3).
Вологість у сховищі підтримується на рівні не вище ніж 70%. Для вимірювання вологості повітря у сховищах використовують прилади для вимірювання рівня вологості повітря (гігрометри, термогігрометри, вимірювачі вологості повітря тощо), у разі їх відсутності дозволяється використовувати для цього психрометри та психрометричні таблиці (пункт 5, глава 3, розділ 3).
Нормальний температурно-вологісний режим сховищ забезпечується регулярною і правильною вентиляцією приміщень сховищ. Найбільш ефективним є забезпечення природної вентиляції (провітрювання) шляхом відкривання дверей. Для короткочасного провітрювання дозволяється використання систем вентиляції у режимі чистої вентиляції.
Під час провітрювання необхідно враховувати стан зовнішнього повітря залежно від пори року і характеру погоди. Не можна провітрювати приміщення під час дощу чи відразу після нього, а також у сиру погоду (якщо вологість зовнішнього повітря становить понад 70 %).
У разі виявлення в приміщеннях вологого повітря вище допустимої норми необхідно терміново з’ясувати причини появи підвищеної вологості та вжити заходів щодо їх усунення (пункт 5, глава 3, розділ 3).
У додатку 5 Вимог можна ознайомитися з таблицею тривалості провітрювання захисної споруди.
Допустимі рівні газового складу повітря забезпечуються утворенням нормативного надмірного тиску (підпору) всередині захисної споруди.
У режимі фільтровентиляції підпір має бути на рівні не нижче 50 Па, у режимі чистої вентиляції підпір не нормується, але приплив повітря має перевищувати витяжку (пункт 2, глава 8, розділ 3).
Вміст у повітрі вуглекислого газу визначають газоаналізаторами (пункт 3, глава 8, розділ 3).
Місця виміру параметрів повітря вибирають з урахуванням особливостей планування захисних споруд. Виміри в приміщеннях площею більш ніж 300 м2 проводять у центрі та чотирьох точках, максимально віддалених від центру. (пункт 3, глава 8, розділ 3).
В укритті мають бути повітроводи, протипилові фільтри, фільтри-поглиначі. Фільтри-поглиначі захищають від отруйних бойових, хімічних, біологічних речовин, пилу.
Під час експлуатації повітроводів забезпечується герметичність їх з’єднань. У разі нещільного з’єднання повітроводів між собою і з фільтровентиляційним обладнанням відбувається витік повітря. Місця витоку повітря через нещільності у фланцевих, муфтових та інших з’єднаннях дозволяється визначати за відхиленням полум’я свічки під час роботи системи повітропостачання (пункт 1, глава 4, розділ 3).
Фільтр-поглинач встановлюються з урахуванням таких вимог:
Не допускаються до встановлення та експлуатації фільтрів-поглиначів із вм’ятинами та іншими пошкодженнями корпусів, а також фільтри із зафарбованим маркуванням або ушкодженим заводським фарбуванням (пункт 3, глава 4, розділ 3).
Терміни придатності фільтра-поглинача визначаються відповідно до технічної документації на них. У разі досягнення фільтром-поглиначем максимальних термінів придатності, установлених виробником, за результатами контрольної перевірки вирішується питання щодо заміни або продовження терміну придатності такого фільтра. За наявності необхідних захисних властивостей термін придатності фільтра-поглинача може бути продовжено до чергової перевірки (пункт 4, глава 4, розділ 3).
Контроль за підпором повітря у сховищі здійснюється за допомогою тягонапороміру, з’єднаного з атмосферою водогазопровідною оцинкованою трубою діаметром 15 мм із запірним пристроєм (газовим краном). Виведення труби від тягонапороміру в атмосферу робиться в зону, де відсутній вплив потоків повітря під час роботи системи вентиляції сховища.
У разі відсутності тягонапороміру заводського виготовлення допускається використання найпростішого манометра із двох скляних трубок, з’єднаних гумовою трубкою. Тягонапоромір необхідно встановлювати у вентиляційній камері (пункт 5 глава 4, розділ 3).
Докладніше про забезпечення вентиляції в укриттях – у главі 4 Вимог.
Під час утримання та експлуатації систем водопостачання, заміни їх обладнання необхідно дотримуватися таких вимог:
Виконання вимог вищезазначеного пункту 1 підтверджується результатами лабораторних досліджень якості питної води, що здійснюються в терміни й порядку, визначені Санітарними нормами та ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості» пункт 2, глава 6 розділ 3).
Вода в ємностях підлягає знезараженню за допомогою спеціальних знезаражувальних речовин (розчинів), дозволених для використання Міністерством охорони здоров’я України. Нормативний запас таких речовин (розчинів) визначається залежно від розмірів ємності.
У разі застосування в зазначених цілях хлорного вапна або порошку ДТС-ГК їх запас визначається із розрахунку на 1 куб. м води 8-10 г хлорного вапна або 4-5 г порошку ДТС-ГК (пункт 3, глава 6 розділ 3).
Після заповнення відсіків сховища населенням, яке укривається, користування санвузлами допускається, тільки якщо працюють водопровідна і каналізаційна мережі, що дозволяє змив унітазів.
Якщо системи каналізації або зовнішнього водопостачання пошкоджено або вони вийшли з ладу, установлюють обмежений режим споживання аварійного запасу води, а також користуються фекальними баками.
У всіх випадках засмічення та утворення підпору в зовнішній каналізаційній мережі необхідно негайно закрити засувки та припинити користування санітарними приладами (пункт 3, глава 6 розділ 3).
Обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них населення впродовж не менше 48 годин.
З цією метою найпростіші укриття забезпечуються:
за змоги найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд (розділ 5 Вимог).
Під час оцінки стану готовності перевіряються:
За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (пункт 9, глава 2, розділ 6).
На думку освітнього омбудсмена, це дуже складні, невиконувані умови. Адже, відповідно до цих вимог, укриття вважається неготовим, якщо має хоча б один недолік із вищезазначеного списку. Тобто за таких умов практично всі захисні споруди будуть розглядатися як обмежено готові або неготові.
У разі переведення єдиної державної системи цивільного захисту, її функціональних та територіальних підсистем, ланок територіальних підсистем до функціонування в режимах підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану та в особливий період балансоутримувачі фонду захисних споруд, за винятком захисних споруд, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, здійснюють заходи щодо приведення фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням, його утримання та експлуатації у вищих ступенях готовності (у строк, що не перевищує 12 годин) (пункт 1, глава 1 розділ 7).
Готовність фонду захисних споруд передбачає:
Для підготовки фонду захисних споруд, за винятком захисних споруд, що перебувають у постійній готовності, необхідно виконати першочергові підготовчі заходи (роботи), що передбачаються планами приведення споруд фонду захисних споруд у готовність, зокрема:
1) розкрити всі опечатані приміщення, спеціальне обладнання, інженерні мережі та системи життєзабезпечення захисної споруди, а також вимірювальні прилади;
2) усунути виявлені недоліки та провести технічне обслуговування спеціального обладнання, інженерних мереж і систем життєзабезпечення;
3) відкрити всі входи для прийому населення, що підлягає укриттю;
4) припинити роботу технологічного обладнання (за потреби);
5) закрити (задраїти) технологічні прорізи (вантажні люки, шахти ліфтів, вентиляційні отвори) сховищ. У протирадіаційних укриттях, спорудах подвійного призначення та найпростіших укриттях закласти прорізи в огороджувальних конструкціях, що виступають над поверхнею землі;
6) провітрити й за потреби здійснити дезінфекцію приміщень;
7) винести з приміщень громіздке устаткування, матеріали та вироби, що перешкоджають розміщенню людей, або становлять загрозу для їх життя та здоров’я;
8) розчистити підходи до захисних споруд (споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів), установити написи-покажчики та увімкнути світлові сигнали «Вхід»;
9) установити та під’єднати репродуктори (гучномовці) та телефони;
10) установити нари й лавки для розміщення людей, при цьому необхідно зберегти максимальну місткість споруди;
11) здійснити перевірку захисної споруди на герметичність (для сховища);
12) поповнити та довести до визначених нормативів запас лікарських засобів та медичних виробів;
13) забезпечити необхідний запас продуктів харчування;
14) заповнити баки питною водою, занести ємності з питною водою (для протирадіаційних, не обладнаних системою водопостачання, а також споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів);
15) занести виносні баки для нечистот (для неканалізованих протирадіаційних, а також споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів);
16) забезпечити захисну споруду відсутнім інструментом, приладами, матеріалами;
17) здійснити інші заходи, необхідні для приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (пункт 3 глава 1 розділ 7).
План приведення захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття) у готовність складається завчасно з призначенням відповідальних осіб і затверджується балансоутримувачем (власником захисної споруди або юридичною особою, яка утримує її на балансі). Роботи з підготовки виконує особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд (пункт 4 глава 1 розділ 7).
Захисна споруда комплектується необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до цих Вимог.
Перелік лікарських засобів та медичних виробів для укомплектування запасів медичного майна у захисних спорудах наведено в додатку 21 до цих Вимог. У разі відсутності лікарських засобів та медичних виробів, наведених у вищезазначеному переліку, дозволяється замінювати їх аналогами, що пройшли державну реєстрацію або сертифікацію відповідно до законодавства (пункт 6 глава 1 розділ 7).
Робота системи вентиляції сховища в режимі чистої вентиляції (режим І) забезпечується:
У разі переведення сховища на режим фільтровентиляції (режим ІІ):
У режимі регенерації (режим ІІІ) для роботи вмикаються РУ та інше передбачене для цього обладнання (пункт 9 глава 1 розділ 7).
22 травня у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт Закону № 7398 щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Як визначає пояснювальна записка, цей проєкт Закону пропонує вжити додаткових заходів у сфері будівельної діяльності, пов’язаних із захистом населення від вибухів, вибухових хвиль, ураження небезпечними хімічними, радіоактивними та біологічно небезпечними речовинами.
Він мотивований тим, що переважну більшість укриттів у населених пунктах можна класифікувати як найпростіші. І значна частина таких укриттів не обладнана евакуаційними виходами, не має доступу до систем водопостачання та водовідведення, не пристосована для зберігання продуктів харчування, не захищає від зброї масового ураження. Тому необхідно терміново розгортати в Україні надійні мережі таких захисних споруд.
Проєкт Закону пропонує:
28.04.2022
Додаток
до листа МОН
від 25.04.2022 №1/4428-22
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної
освіти
з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження
в надзвичайних ситуаціях
Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів дошкільної освіти є забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, який на сьогоднішній день дають від російської військової агресії. А життя та здоров’я дітей – це найбільша цінність людей.
Володі необхідними знаннями, потрібними для подальшої безпечної життєдіяльності, є життєдіяльністю для кожного з дорослих.
Враховуючи широкомасштабну війну російських окупаційних військ на всій території України, є велика загроза враження мінами та вибухонебезпечними предметами.
Вбачаємо за доцільне проведення курсів роботи з просвіти учасників освітнього процесу в закладах дошкільної освіти щодо мінімальної небезпеки та вибухонебезпечних предметів та дій у надзвичайних умовах.
Головним для всіх дорослих, які опікуються дітьми раннього та дошкільного віку, повинен бути контроль за переміщенням дітей за межами будівель.
Не допускати прогулянок дітей без догляду дорослих. Обов'язково обстежити територію, де проходять прогулянки, з метою виявлення вибухонебезпечних та виявилиих предметів. Пояснювати дітям, про небезпеку, яку несуть незнайомі предмети, покинуті іграшки тощо.
Рекомендуємо вихователям проведення з дитячого дошкільного віку роз’яснювальну роботу щодо безпечної поведінки в умовах воєнного стану з використанням різних форм організації освітньої діяльності.
Для організації роботи з радімо використання інформаційно-освітніми матеріалами, які розміщені на сайті МОН у вільному доступі :
· «Сучасне дошкілля під крилами захисту ».
· про ради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову підію ;
· поради ід експертів ЮНІСЕФ підтримати дітей у стресових ситуаціях ;
· інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України» ;
· хрестоматія для дітей дошкільного віку « Моя країна – Україна » з національно-патріотичного виховання;
· довідник «У разі особливої ситуації або війни», як у якій зібрані поради , захистити себе у надзвичайній ситуації ;
· про забезпечення психологічного проводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану можна відомо зі списку МОН № 1/3737-22 від 29.03.2022.
· питання організації освітнього процесу в закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 « Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій »;
· лист ПОН від 02.04.2022 р. № 1/3845-22 «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дій воєнного стану в Україні»
Правила в надзвичайних випадках
1. У разі загрози виявлення: стрілецькою зброєю
- закрити штори або жалюзі заклеїти стрічками (закрити штори вікнами фрагментами скла;
- вимкнути світло, закрити вікна та двері;
- зайняті місце на підлозі в місці, що не має вікон на вулиці (коридор, ванна кімната, передпокій);
- інформувати іншим іншим про небезпеку чи знайомих.
2. У разі загрози чи ведення бойових дій:
- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками, скетчем) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;
- відразу залишити приміщення, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;
- попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;
- без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;
- проявляти крайню обережність; не варто панікувати.
- уважно озирнутися навколо, щоб з'ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;
- якщо є можливість - спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами - подавати звукові сигнали. Пам'ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п'яти днів;
- виконати всі інструкції рятувальників.
4. Під час повітряної небезпеки:
- відключити живлення, закрити воду і газ;
- загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;
- попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;
- дізнатися, де знаходиться найближче місце укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;
- як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.
5. Під час масових заворушень:
- зберігати спокій і розсудливість;
- під час знаходження на вулиці - залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;
- не піддаватися на провокації;
- надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.
6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:
- постаратися запам'ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;
- за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції;
- намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;
- якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;
- не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;
- виконувати вимоги злочинців, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;
- уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем;
- якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;
- уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;
- спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю - ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця - падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;
- при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;
- під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.
7. При проведенні евакуації цивільного населення з небезпечної зони:
- взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;
- за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;
- дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім'я, прізвище, дата народження, домашня адреса, а також прізвище матері та батька та їх контактні телефони;
- переміщатися за вказаною адресою.
- у разі необхідності звернутися за допомогою до поліції чи спеціальних служб та медичних працівників.
Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
1. До вибухонебезпечних предметів належать:
• вибухові речовини - хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:
- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
• ракети (освітлювальні, сигнальні);
• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
- приносити предмет додому, у заклад освіти.
2. Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку!
Під час прогулянок необхідно ретельно дивитись під ноги та навколо себе, особливо у парку, лісі, біля водойм тощо.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам'ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робі!
Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях.
Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.
Тому бездоглядні предмети на території або в приміщенні закладу освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм.
3. Слід звертати увагу на:
- припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
- звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
У разі знаходження підозрілого предмета на території закладу дошкільної освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника закладу, працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій!
4. У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета.
4. Не користуватися засобами радіозв'язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
У випадку, коли в закладі освіти знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:
- одягніть дітям одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію;
- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.
5. Якщо заклад дошкільної освіти опинився поблизу епіцентру вибуху:
- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів й т. д. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
- перевірте, чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам.
Найкраще, що можна зробити - залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух.
Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.
- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції та не можна торкатися знахідки;
- не користуйтеся мобільним та радіозв'язком поблизу підозрілої знахідки.
Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т. п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.
7. Поради керівнику закладу дошкільної освіти:
Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.
На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:
• посилити пропускний режим при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.
У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.
До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.
У разі потреби - евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.
8. Алгоритм дій у надзвичайній ситуації (далі - НС)
1. Визначити, який тип небезпеки: захоплення будівлі, обстріл, повітряна атака, пожежа, повінь, хімічна чи біологічна атака.
2. Чи безпечно у приміщенні? Аварійне блокування, укриття у приміщенні, евакуація за межі.
3. Обрати план реагування в залежності від умов надзвичайної ситуації та визначити команду реагування.
3.1.Зазанчити необхідну інформацію:
- контакти екстрених служб для оповіщення;
- відповідальний за інформування персоналу про НС;
-спосіб сповіщення персоналу про НС;
- відповідальний за інформування екстрених служб;
- способи сповіщення екстрених служб;
- способи сповіщення екстрених служб у випадку зникнення зв’язку;
- відповідальний за сповіщення батьків або законних представників дітей;
- способи сповіщення батьків або законних представників дітей;
- способи отримання інформації щодо перебігу НС від офіційних джерел під час перебування в укритті;
- способи комунікації між колективом та адміністрацією закладу освіти під час НС;
- відповідальний за реалізацію плану дій у випадку НС у групі;
- відповідальний за тривожну валізу;
- відповідальний за облік та взаємодію з дітьми.
4. визначити план дій вихователя у випадку: евакуації за межі закладу, аварійного блокування, укриття у приміщенні закладу освіти.
5. залишити небезпечне місце відповідно до мапи евакуації вікових груп.
9. Телефони рятувальних та аварійних служб:
112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)
101 — Пожежно-рятувальна служба
102 — Поліція
103 — Швидка медична допомога
104 — Аварійна служба газової мережі
0 800 501 482 — телефон довіри СБУ.
Будьте пильними! Бережіть себе!